Персональний сайт Катерини Сопової Запозичення інфографіки: паралельна творчість чи порушення авторських прав? - Катерина Сопова - Персональний сайт

Запозичення інфографіки: паралельна творчість чи порушення авторських прав?

Прийнята 12.06.2019 Кабінетом Міністрів України Постанова № 496 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1756 і від 23 грудня 2004 р. № 1716» (надалі – Постанова), якою підвищуються розміри зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, стала предметом бурхливих обговорювань та негативної реакції професійної спільноти щодо необхідності, обґрунтованості та передумов її прийняття.

Вказана Постанова повністю відображає текст Проекту, поданого Мінекономрозвитку ще у 2018 році і який, завдяки спільним зусиллям громадськості, Мінекономрозвитку пообіцяв доопрацювати, оскільки запропоновані розміри зборів суттєво перевищували аналогічні розміри у країнах Європейського Союзу, а також Постановою не було передбачено прозорий механізм їх використання. Задля привернення уваги професійної спільноти та бізнесу, після опублікування Мінекономрозвитку у 2018 році Проекту Постанови, Комітетом АПУ з інтелектуальної власності було створено Інфографіку, яка дозволяла за 1 хвилину, замість вивчення тексту та аналізу цифр двох діючих Постанов та Проекту (а це приблизно 60 сторінок тексту та стовпчики цифр), зрозуміти сутність ситуації та можливі її наслідки для суспільства в цілому. Саме тому інфографіка стала вірусною у соцмережах як у 2018 році так і при повторній її публікації у 2019, оскільки актуальності вона не втратила через однаковий текст проекту 2018 року та прийнятої Постанови у 2019 році.

Викладена Інфографіка АПУ була повторно опублікована 14.06.2019. Схожу інфографіку 24.06.2019 публікує видання Vector с коментарем Наталії Владимирової, СЕО PatentBot та керуючого партнера патентно-правової фірми PRIMA VERITAS. Статтю можна почитати тут https://vctr.media/kak-sekonomit-na-registratsii-tm-23301/

Ми звернулись до редакції Vector з проханням прибрати зображення інфографіки через порушення авторських прав, на що отримали відповідь, що інфографіки зовсім різні і вони ніколи не бачили опубліковану інфографіку АПУ.

Хоча сама Наталія Владимирова зазначила, що приводом для написання її коментаря у Vector стала Постанова № 496 та інфографіка АПУ. І навіть додала скрін переписки з редакцією. Дана переписка свідчить про те, що при створенні Інфографіки Vector використовувалась Інфографіка АПУ. На думку Наталії Владимирової запозичення інфографіки АПУ не є порушенням авторських прав.

А тепер спробуємо розібратись, чи дійсно не були порушені авторські права при створенні інфографіки Vector.

Обережно, далі буде трохи теорії, без якої не обійтись.

Якщо коротко, то порушенням авторських прав вважається не лише власне відтворення твору, тобто створення точної копії чужого твору, а й будь-які переробки, адаптації та інші зміни твору. Переробка оригінального твору може включати певні пристосування, перефразування, осучаснення, скорочення та інші зміни, обумовлені бажанням особи, яка здійснює таку переробку, замаскувати зв’язок з оригінальним твором та видати його за свій власний.

Водночас, слід враховувати, що авторсько-правова охорона обмежуються формою вираження твору, оскільки відповідно до частини 3 статті 8 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»:

«Правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі».

У кожному виді твору присутні елементи, що охороняються авторським правом та неохороноздатні елементи, запозичення яких не призводить до порушення прав автора. Вказану вище норму Закону часто трактують так: «зміст твору не охороняється, охороняється лише форма вираження твору». Така концепція базується, зокрема на працях радянських вчених. Не вдаючись у глибоку теорію, слід зазначити лише, що не охороняються ідеї, а не зміст твору. Так само не охороняються певні способи та методи. Так, якщо Ви написали книгу кулінарних рецептів в оригінальній формі, в якій не охороняються такі елементи як назви інгредієнтів (як каже Наталія, банан – це просто банан) та їх кількість (цифри), норма ч. 3 ст. 8 означає, що будь-яка особа, яка приготує пиріг за рецептом кулінарної книги не порушить права автора (оскільки сам спосіб приготування пирога не охороняється), однак якщо окрема особа буде видавати таку кулінарну книгу за свій власний твір, змінив окремі елементи – такі дії будуть вважитись порушенням авторських прав.

Так само стосовно інфографіки – спосіб подання інформації через візуалізацію даних не охороняється як такий, але охороняється конкретний створений об’єкт – зображення інфографіки на конкретну тему. Але до цього ми ще дійдемо.

Як каже Лайонел Бентли та Бред Шерман «коли ж в цій формулі починають бачити вказівку на те, що авторське право нібито захищає лише зовнішнє вираження, використану автором форму твору і що авторське право нібито байдуже до зміни форми, а так само і до відтворення нетекстуальних елементів творів, – такий підхід, звичайно, анітрохи не сприяє правильному з’ясуванню сутності охорони, доступної засобами авторського права»[1].

Дуже просто пояснити це на прикладі літературних творів. Охороні підлягає як зовнішня форма вираження твору (його мова) так і внутрішня – його образна система (нетекстуальні елементи). Якби не охоронявся «зміст твору», його образна система, то автор був би беззахисним перед перекладом, адже при перекладі змінюється мова твору, його зовнішня форма вираження, однак залишається внутрішня форма – образи. У наукових творах творчість як раз стосується змісту твору, оскільки зовнішня форма достатньо стандартизована. Послідовність викладу фактів, логіка та система розкриття ідей, розташування матеріалу, логічність та абстрактність образів – є елементами внутрішньої форми творів науки.

Головне, що ми повинні розуміти, що дійсно ідеї, думки, теорії та гіпотези, типові персонажі тощо не охороняються авторським правом, однак охороняється форма втілення авторами цих елементів – результатом такого втілення є зміст твору. Це означає, що одні й ті ж ідеї, теми, думки можуть бути виражені у безлічі різних способів та творів і кожна нова форма означає новий зміст і новий твір і підлягає охороні авторським правом.

У творах образотворчого мистецтва виділити форму та зміст майже неможливо, вони є невіддільні один від одного, тому просто визначимо охороноздатні та неохороноздатні елементи такого виду твору.

Неохороноздатні: тема, жанр образотворчого мистецтва, сюжет (сама зображена подія, а не форма вираження цієї події).

Охороноздатною є композиція, а саме побудова художнього твору, що надає йому цілісності, де всі елементи пов’язані в єдиній концепції, що виражає змістовну (смислову) єдність явища, події, об’єкта через сюжет, образ, лінію, тон та колір.

Отже, для визначення порушення авторських прав при створенні інфографіки Vector необхідно встановити:

  1. До якого виду твору належить інфографіка та охороноздатність такого виду твору.
  2. Чи існує причинно-наслідковий зв’язок між запозиченим та оригінальним твором або вони створені незалежно один від одного.
  3. Що саме було запозичено – частина або твір в цілому.
  4. Відсікти неохороноздатні елементи.
  5. Виділити охороноздатні елементи.
  6. Чи була змінена форма вираження твору як зовнішня так і внутрішня.
  7. Чи призвели внесені зміни (переробка оригінального твору) до створення самостійного незалежного твору.

Тоді переходимо до безпосереднього аналізу виділених факторів на конкретному прикладі інфографік АПУ та Vector.

Інфографіка – це самостійний твір графічного дизайну.

Інфографіка – це не просто набір малюнків, фактів, діаграм та цифр, це заздалегідь продумана, повноцінна графічна розповідь (історія), яка дозволяє направити аудиторію до певних висновків (основна мета інфографіки). Інфографіка є за своєю сутністю візуалізованою статтею, в якій ключову роль грає представлення фактичної інформації, тобто відображення певного питання, проблеми або ситуації в конкретному графічному оформленні з прив’язкою подій у часі. Всі її елементи об’єднані однією ідеєю, відображають сутність історії, її закономірності, яка повинна захопити глядача та змусити його дочитати цю історію до кінця. Інфографіка дозволить Вам за 1 хвилину дізнатись про те, на що знадобилось би пів дня вивчення документів, таблиць, цифр та аналітики. Вона пояснює складний процес чи ситуацію у простій та зрозумілій формі, дозволяє побачити історію там, де до неї був лише сухий текст та безліч цифр.

Інфографіка складається з таких елементів: дані; історія (текст); форма/подання (візуалізація).

Творчість при створенні інфографіки проявляється в такій діяльності:

  • перетворення статичної інформації в графіки, діаграми або інше представлення даних, що показує співвідношенням між різними величинами, які порівнюються;
  • прив’язка подій до часу (співвіднесення образів і часу);
  • адаптація (інтерпретація) фактичної інформації (зробити її максимально зрозумілою для аудиторії);
  • кількість фактичної інформації для розкриття історії;
  • організація інформація контекстуально і візуально – компонування графіки і тексту, через розташуванням подій по порядку або за пріорітетом – головне та другорядке, підбір та написання текстових вставок, розрахунків, фігур, часових шкал, карт тощо.

Отже, інфографіка це твір графічного дизайну, виражений у вигляді текстових (цифрових, знакових) та графічних елементів. Тому творчість при створенні інфографіки проявляється не лише у графічному вираженні елементів, а в композиції – у підборі та розташуванні цих елементів, у формі вираження як змістовної так і образної частин події, явища чи ситуації. Дійсно, кожна інфографіка базується на фактичній інформації, головне її завдання – висвітлення певного питання у такій формі, щоб відповідь на нього була короткою та зрозумілою. Але це не означає, що одну і ту ж форму вираження конкретної історії можна запозичувати лише тому, що певні дані в ній є фактичними або окремо не підлягають охороні будь-які математичні обчислення. А зміна лише зовнішньої форми інфографіки (окремих текстових та графічних елементів) без зміни внутрішньої форми (послідовності викладу фактів, логіки та системи розкриття ідей і розташування матеріалу) не дозволяє уникнути порушення авторських прав.

Також внесення конкретної кількості змін автоматично не призводить до створення нового самостійного твору. При порушенні необхідно встановити чи були зміни достатніми для того, щоб новий твір був настільки змінений у порівнянні з оригінальним, щоб він вважався незалежним самостійним твором, а не похідним від нього.

При створенні інфографіки VECTOR було використано інфографіку АПУ

Для визначення порушення авторського права, необхідно встановити причинний зв’язок між запозиченим й оригінальним твором, оскільки твори можуть бути створені різними авторами незалежно один від одного, а збіг певних фрагментів творів може природно випливати з єдності джерел, якими користувались обидва автори під час роботи над їхніми творами.

Крім оприлюдненої переписки з редакцією Наталії Володимирової, яка прямо говорить про те, що саме інфографіка АПУ стала приводом для написання статті на сайті VECTOR, про запозичення інфографіки АПУ при створенні інфографіки VECTOR свідчать:

  1. Запозичення всієї історії, що складається з трьох зображень інфографіки з однаковою назвою, яка поділена на параграфи: Реєстрація прав на об’єкти ІВ, Підтримання чинності охоронного документу, Звернення до Апеляційної палати. Адже можна було б взяти інші види зборів, згрупувати за різними об’єктами, де кожне зображення присвячене окремо торговельним маркам, винаходам, промисловим зразкам, тощо. Також можна було б придумати взагалі іншу історію, наприклад порівняти збори між собою виключно за прийнятою Постановою щодо різних об’єктів, вказати на її недоліки або переваги тощо. Все залежить від мети, якої намагались досягти автори при візуалізації історії. 
  2. Запозичення та назва кожного параграфу разом с такими ж скороченнями та формулюваннями (ІВ-ІС; (розмір збору в грн.)-(размер сбора в грн.). Наприклад до словосполучення Апеляційна палата можна було б додати уточнення «Апеляційна палата Мінекономрозвитку» тощо.
  3. Композиція з тих самих зборів лише зі скороченням на один пункт в інфографіці «Підтримання чинності охоронного документу».
  4. Посилання на джерело також було здійснено поспіхом. Прибрали лише слово Проект, хоча Постанова на той час вже мала номер та дату – № 496 від 12.06.2019.
  5. Також про запозичення свідчать окремі деталі. В інфографіці АПУ були завідомо допущені неточності формулювань для доказування імовірних запозичень. Наприклад, розмір збору за реєстрацію авторського права (АП). Він, по-перше, викладений у Постанові у неоподаткованих мінімумах доходів громадян, а не в гривнях, по-друге, цей збір стосується лише фізичних осіб, для юридичних осіб розмір збору інший (але ж навіщо напружуватись і рахувати інший збір для юридичних осіб), по-третє, цей збір називається «За підготовку до державної реєстрації АП», а не за реєстрацію АП в цілому, оскільки додатково потрібно ще сплатити мито за оформлення та видачу свідоцтва про реєстрацію АП на твір, знову ж таки для фізичних осіб він складає 8,50 грн. Редакція VECTOR же посилається виключно на Постанову, а там такого формулювання не має і воно є не точним, оскільки за змістом інфографіки та за логікою викладення інших зборів, де лише за подання заявки, правильніше було писати так як у Постанові. Як зазначалось АПУ таке формулювання вибране для випадків виявлення можливих запозичень.
  6. Наступний збір “Річний збір за патент на винахід” також свідчить про використання саме інфографіки АПУ  Чому взяті саме ці роки адже строк дії патенту становить 20 років? 25 років лише в окремих випадках для лікарських засобів. Також про запозичення свідчить «технічність» перекладу, російською вказано (21, 22, 23, 24, 25 лет), тобто складається враження, що це сума років або за 25 років. Правильним перекладом повинно бути (за 21, 22, 23, 24, 25 год). Сам збір у Постанові називається «річний збір за підтримання чинності патенту на винахід за кожний рік дії патенту).
  7. Далі просто складнощі перекладу з української на російську. У зборі  «корисну модель» обізвали «качественной моделью» замість «полезной модели». Також, взяті ті самі роки – 9-ий та 10-ий, і не зрозуміло це за 9 та 10 років, чи за 9-ий та 10-ий рік.
  8. Інфографіка «Звернення до Апеляційної палати» чітко показує, що її просто переклали бездумно. Так з’явився новий неіснуючий збір «За подачу возражения про признание знака хорошо известным в Украине». Дійсно, якби інфографіки створювались незалежно, простіше було взяти збори за подання заперечення проти рішення за заявками на окремі об’єкти – винахід, промисловий зразок та знак для товарів і послуг. Але АПУ вирішили додати розмаїття і взяли саме збір за подання заяви про визнання знака добре відомим в Україні.
  9. Зі збором на промисловий зразок не розібрались і написали Наталії. В неї також не було часу розбиратись, тому вона просто запропонували виключити, бо не так важливо. Чому в інфографіці АПУ викладений збір за 15 років, а не окремо за кожен рік підтримання чинності патенту? Тому що, по-перше, хотілось додати розмаїття, адже підтримати чинність свідоцтва на знак потрібно 1 раз на 10 років, а не щороку, а по-друге, з 16 по 25 рік не було з чим порівнювати (у Постанові враховані строки дії патенту за Угодою про асоціацію, відповідно до якої, промисловий зразок охороняється 25 років замість 15). Цифри з 1 по 15 рік у Постанові настільки не логічні (підвищення то в три рази, то в 1,5, то на 500 грн.), що простіше було викласти за всі 15 років разом і показати у скільки обійдеться правова охорона промислового зразка в цілому, а не за кожен рік.

Запозичено твір в цілому

Як бачимо при порівнянні основних елементів зображень інфографік, було запозичено інфографіку АПУ в цілому при створенні інфографіки VECTOR, шляхом переробки окремих елементів. Водночас в інфографіку VECTOR  не було внесено жодного нового елементу, пункту, виду збору чи навіть слова. Всі елементи були перероблені саме з інфографіки АПУ.

Неохороноздатні елементи

Назви окремих видів зборів, адже деякі викладені в іншому формулюванні, та їх розміри у чинних постановах № 1756 та № 1716 та Постанові № 496.

Також окремі формулювання у назвах є неохороноздатними стандартними формулюваннями, визначені самою Постановою. Наприклад, фраза «збори за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності». Водночас сама назва могла бути якою завгодно – «Підвищення розмірів зборів (…)», «Зупини дію Постанови № 496», «Про що кажуть цифри за новою Постановою про підвищення зборів (…)» або взагалі інша назва, яка б відображала іншу історію, а не таку саму, що в інфографіці АПУ.

Охороноздатні елементи

Композиція текстових та графічних елементів, яка складається з трьох зображень єдиної історії щодо підвищення розміру зборів за Постановою № 496: підбір та розташування текстових та числових даних – вибір теми, основних параграфів, видів зборів та їх графічне представлення, логіка та система розкриття основної ідеї інфографіки; адаптація фактичної інформації зі співвіднесенням її у часі; контекстуальна організація інформації, візуальна організація інформації.

Зміна форми вираження окремих елементів твору, скорочення, переклад та інші переробки

При створенні інфографіки VECTOR було змінено окремі графічні елементи, а також мову текстових елементів інфографіки АПУ. Відрізняються такі елементи:

  • мова: переклад з української на російську без зміни внутрішньої форми вираження твору;
  • діаграми замість зображення часової візуалізації (що було і що стане): водночас запозичується представлення розмірів зборів з розрахунком у кількість разів збільшення, адже сутність діаграм, у даному випадку гістограм, у представленні стовпців співвідношення між різними величинами, де автоматично не прораховується збільшення у рази. Представлення цифр гістограмами – це стандартна функція будь-якого редактора створення інфографіки, швидко і просто;
  • змінений колір інфографіки при збереженні розташування всіх елементів та композиції в цілому;
  • скорочений один пункт в інфографіці «Підтримання чинності дії охоронного документа».

Внесені зміни не призвели до створення нового, самостійного твору

Тут слід відзначити, що авторське право не забороняє спиратись при створенні нових творів на твори попередників. Однак як зазначають Лайонел Бентлі та Бред Шерман: «автори мають право відтворювати (або іншим чином використовувати) матеріал вже існуючих творів за умови, що цей матеріал піддався в процесі переробки суттєвим змінам. Або, висловлюючись інакше, праця, вміння і засоби, витрачені на створення нового твору, «повинні надати йому деякі якості або характеристики, які або були відсутні у вихідному матеріалі, або дозволяли б відрізнити його від останнього». Тим самим забезпечується виникнення такого об’єкта авторського права, який ніколи не змішується з вихідним твором, в ньому представленим. При цьому, зрозуміло, необхідно знати як розмежувати правомірне запозичення з наявних джерел і контрафактне використання»[1].

Зокрема Делія Ліпцик зазначає: «з твору іншого автора можна запозичувати не тільки чисту ідею, а й інші окремі елементи, взяті самі по собі, як то: розрізнені факти, задум, тему, систему, метод, літературний стиль, літературну форму, художню манеру, словниковий запас тощо. І навпаки, запозичення сукупності елементів, що відбивають індивідуальний характер твору, є протиправною дією»[2].

В нашому прикладі, інфографіка VECTOR не може вважатись новим, самостійним твором, оскільки при порівнянні її з інфографікою АПУ були запозичені всі елементи з внесенням незначних змін, що не призвели до створення іншої інфографіки – іншої історії. При першому ж погляді в інфографіці VECTOR ми бачимо переробку інфографіки АПУ. Матеріал оригінальної роботи не змінився, до нього не було додано жодного нового елемента, який би змінив хід історії чи представив би її в іншому світлі. Не було також додано інфографіці VECTOR нового виразу чи значення, нової інформації, нової естетики та нового розуміння. Це та сама історія, перероблена з численними помилками та в основних кольорах редакції VECTOR.

Викладене приводить нас до висновку про те, що при створенні інфографіки VECTOR було використано інфографіку АПУ із внесенням незначних змін, що не змінюють внутрішню форму вираження останньої та не можуть вважатись новим, самостійним твором.

Отже, якщо Ви можете довести, що хтось використав Ваш твір, яким би простим не був дизайн, у вас є вагомі підстави вимагати відповідальності за порушення авторських прав, звісно ж, якщо ваш дизайн не є типовою стандартною формою або звичайним зображенням. В нашому прикладі було запозичено стільки елементів, що посилатись на простий збіг інфографік звучить як хватання за соломинку з посиланням на відкритість фактичних даних. Жодна поважаюча себе редакція не дозволила би собі такі дії, а якщо би це сталось, вибачилась би і прибрала інфографіку.

Такі недобросовісні редакції як VECTOR не можуть не знати, що входить у створення інфографіки. Мабуть у них не має часу і ресурсів, або вони просто не хочуть вкладати зусилля у створення нової інфографіки, іноді простіше використовувати ту, яка була створена кимось іншим. І цей хтось може бути Вами.


[1] Лайонел Бентли. Брєд Шерман. Право интеллектуальной собственности: Авторское право / Пер. с англ. В.Л. Вольфсона. СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2004. 535 с. С. 160

[2] Д. Ліпцик Авторское право и смежные права / пер. с фр.; с предисловием М. Федотова. М.: Ладомир; Издательство ЮНЕСКО, 2002. 788 с. С. 56


[1] Лайонел Бентли. Брэд Шерман. Право интеллектуальной собственности: Авторское право / Пер. с англ. В.Л. Вольфсона. СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2004. 535 с. С. 295