Персональний сайт Катерини Сопової Які задачі вирішує експерт при проведенні судової експертизи торговельних марок? - Катерина Сопова - Персональний сайт

Які задачі вирішує експерт при проведенні судової експертизи торговельних марок?

Судова експертиза об’єктів інтелектуальної власності, зокрема торговельних марок є складним дослідженням та на відміну від інших видів судових експертиз має притаманні лише їй особливості.

Предметом дослідження судової експертизи торговельних марок (далі – СЕТМ) є фактичні дані (обставини справи), що належать до властивостей матеріальних та нематеріальних (інформаційних) об’єктів, а також до охороноздатності конкретних об’єктів дослідження.

Об’єктами дослідження СЕТМ є торговельні марки (знаки для товарів і послуг), позначення на матеріальних предметах (на упаковці, нашивці, бирці, вивісці тощо), комерційні найменування, географічні зазначення та інші об’єкти інтелектуальної власності/

Особливість об’єктів дослідження СЕТМ полягає в тому, що торговельні марки відносяться до об’єктів інтелектуальної власності, які є індивідуальними, унікальними за своєю природою і є результатом творчої діяльності людини. Індивідуальність таких об’єктів зумовлює і індивідуальність підходів при їх дослідженні.

Крім того, при визначенні характеристик окремого об’єкта може виникнути необхідність у здійсненні його приналежності до декількох інститутів права інтелектуальної власності. Наприклад торговельна марка може одночасно досліджуватись як засіб індивідуалізації та об’єкт авторського права або позначення, що становить комерційне найменування, що може повністю змінити методи та підходи до їх дослідження.

Предметом конкретної судової експертизи ТМ є експертна задача, яку необхідно вирішити у ході та за результатами дослідження на основі відповідного об’єму спеціальних знань з використанням засобів та методів, що є у розпорядженні судового експерта.
У теорії судової експертизи експертні задачі поділяють на ідентифікаційні, діагностичні, ситуаційні та класифікаційні, де останні інколи не виділяють в окрему групу, а відносять до діагностичних задач.

Ідентифікаційна група задач направлена на встановлення індивідуально-конкретної тотожності об’єкта. За своєю суттю криміналістична ідентифікація – це процес встановлення тотожності об’єкта за сукупністю загальних та окремих ознак на основі залишених ним слідів чи їх відображень. Тобто, при ідентифікації здійснюється ототожнення об’єкта за його слідами.

Діагностичні задачі зводяться до встановлення властивостей, стану або зміни досліджуваних об’єктів, вивчення механізму подій чи окремих обставин, встановлення причино-наслідкових зв’язків між визначеними фактами.

Об’єктом ситуаційного дослідження є система властивостей матеріальної ситуації, що відображає динаміку окремої чи основної події. За допомогою вирішення ситуаційних задач вдається виділити нові властивості і зв’язки у досліджуваному об’єкті, сприймати його як цілісну структуру .

Для класифікації задач СЕТМ за окремими групами розглянемо найбільш розповсюджені конкретні задачі, що виникають при дослідженні ТМ. До основних з них належать задачі:
– по встановленню тотожності позначень;
– по встановленню схожості позначень настільки, що їх можна сплутати;
– по встановленню факту використання зареєстрованої торговельної марки тощо.

Особливістю вирішуваних СЕТМ задач є те, що жодну з них по суті не можна віднести до ідентифікаційних, навіть задачу по встановленню тотожності позначень, з огляду на природу об’єктів дослідження. Так об’єктами дослідження СЕТМ є нематеріальні об’єкти, які виражені у матеріальній формі, наприклад позначення на упаковці та зображення торговельної марки у свідоцтві, а не об’єкт та сліди його відображення, а отже відсутні ідентифікований та ідентифікуючий об’єкти.

Зрозуміло, що у широкому розумінні ідентифікація – це встановлення тотожності, однак по відношенню до торговельних марок їх тотожність є очевидною і не потребує застосування спеціальних знань. Тотожність двох знаків, які зареєстровані для одного й того ж класу товарів може бути встановлена судом, а при її визначенні відсутня необхідність у виділенні індивідуально-характерного комплексу ознак або у застосуванні різних методів порівняння, наприклад таких як спосіб накладення відображень або спосіб лінійного суміщення, які не можуть бути застосовані при проведенні СЕТМ.

Не можна також говорити про віднесення дослідження ТМ до діагностичних чи ситуаційних досліджень у чистому вигляді, оскільки СЕТМ є складним дослідженням і потребує не пристосування вже існуючих підходів теорії судової експертизи, а вироблення притаманних лише цьому виду дослідження методичних підходів.

Для вирішення основної задачі при проведенні СЕТМ можуть виникати численна кількість підзадач ідентифікаційного, діагностичного та ситуаційного характеру у широкому їх розумінні. Крім того, через унікальність об’єктів дослідження також можливе вирішення так званих нестандартних (евристичних) задач, які потребують від експерта самостійного пошуку. Саме вирішення нестандартних задач при проведенні СЕТМ дає підстави вважати її науковим дослідженням, однак проведення якого чітко регламентовано процесуальним законодавством.

Необхідність дослідження торговельних марок через призму сприйняття її споживачем та в умовах, що склалися на ринку, спричиняє суб’єктивність висновків судового експерта, які базуються більше на логічному мисленні та досвідченості експерта, ніж на чітко встановленій послідовності застосування методів, прийомів та технічних засобів (методика судової експертизи), які застосовуються при проведенні інших видів судових експертиз, особливо криміналістичних.

Методики проведення судових експертиз, наприклад тих же криміналістичних видів, за своєю структурою є уніфікованими правилами та підходами до розв’язання типових експертних завдань, тобто мають застосовуватись як єдині науково-обґрунтовані та апробовані методи, прийоми та засоби, призначені для визначення об’єктів і вирішення питань, що стосуються предмета судової експертизи, для того щоб уникнути труднощів при оцінюванні судами експертних висновків. Однак, на відміну від інших видів судових експертиз, об’єктами яких є предмети матеріального світу, на які експерт при проведенні дослідження може безпосередньо впливати, судово-експертне дослідження торговельних марок проводиться з урахуванням психології споживача, через призму його сприйняття нематеріального об’єкта, яким є торговельні марки. Такі нематеріальні об’єкти не мають чіткої форми, оскільки споживач, як правило, не має можливості порівняти два знаки одночасно, а керується загальними, часто нечіткими враженням про знаки, які він сприймав раніше.

Крім того, через різноманітність об’єктів експертних досліджень торговельних марок, неможливо передбачити всі ймовірні варіанти ознак та властивостей об’єктів та дати конкретні рекомендації та алгоритми їх дослідження. В такому виді експертизи ключову роль має суб’єктивний фактор сприйняття експертом об’єктів дослідження, тобто, зрештою, досвід та кваліфікація експерта. Навіть у порівнянні з експертними дослідженнями винаходів і корисних моделей, де ознаки об’єкта визначені чітко прописаною формулою винаходу, при дослідженні торговельних марок робота з виділення ознак та властивостей об’єктів містить елементи творчості та необхідність вирішення евристичних задач, які неможливо обмежити жорсткими рамками затвердженої методики.